На місці сучасного населеного пункту було місто Рокитня, перша письмова згадка про яке датується 1148 р.
На початку XIII ст. після монголо-татарської навали від нього залишилися самі погреби, тому мешканці, що відбудували місто, стали назвати його Погребищем.
На початку XVI ст. землі Погребища уздовж річки Рось опинилися в руках українських князів Збаразьких. У 1580-х рр. споруджується замок, про існування якого нагадує назва гори — Замкова.
Після Люблінської унії 1569 р. Погребище перейшло до Речі Посполитої. Воно стало користуватися Магдебурзьким правом.
Письмова згадка за Погребище польським мандрівником Еріхом Лясотою в його щоденнику за 1594 рік «…червень, 17-го. Через Рось, 1 миля. Погребище (місто і замок на Росі)».
У 1629 р. Погребище налічувало понад 6 тис. жителів, коли у Вінниці на той час було 9 тис. жителів.
